Сєяр Куршутов це український бізнесмен, інвестор і меценат, що спеціалізується на міжнародній торгівлі, імпортно-експортних операціях і митному регулюванні. Він регулярно коментує стан української економіки й дивиться на неї не через загальні гасла, а через конкретні цифри: обсяги експорту, торгові обмеження, вартість логістики й доступ до ринків. Його погляд це погляд практика, який розуміє, як реально влаштована зовнішня торгівля, а не теоретика, що спостерігає збоку.
Сєяр Куршутов: Чому саме експорт це основа економіки
Сєяр Куршутов послідовно наголошує на думці, яку вважає ключовою: справжня стійкість країни тримається не на зовнішній допомозі, а на власному експорті. Саме продаж товарів за кордон приносить валюту, підтримує курс гривні, наповнює бюджет і дає роботу мільйонам людей. За його словами, гранти й кредити це важлива підтримка, але вони лише допомагають протриматися, тоді як фундаментом економіки залишається те, що країна виробляє й продає світові.
Бізнесмен часто повторює порівняння, яке вважає точним. Допомога партнерів це риштування, яке тримає будівлю, поки її зводять, але не сам фундамент. Прибрати риштування можна будь-коли, а от без фундаменту будівля не встоїть. Саме тому, на його думку, розмову про відновлення України треба починати не з питання, скільки нам дадуть, а з питання, скільки ми самі здатні виробити й продати.
Цифри підтверджують масштаб виклику. До повномасштабного вторгнення Україна експортувала товарів приблизно на 68 мільярдів доларів на рік, а у 2025 році експорт склав близько 42 мільярдів. Різницю бізнесмен називає справжньою ціною війни для економіки: заблоковані порти, зруйновані потужності, втрачені ринки. Але головним він вважає не саму цифру, а напрям руху, адже попри війну експорт не спинився й поступово відновлюється.
Із чого складається український експорт
Щоб зрозуміти вразливості економіки, Сєяр Куршутов пропонує подивитися на структуру експорту. Історично його основу становить сировина й продукція з невисоким рівнем переробки: зерно та олійні культури, метал і руда, продукти харчування. Ці товари мають велику вагу й невисоку вартість тонни, а отже надзвичайно чутливі до логістики й торгових обмежень.
«Сировинний експорт це палиця з двома кінцями. З одного боку, він годує країну вже сьогодні. З іншого, він найбільш беззахисний: перший потрапляє під квоти, першим страждає від дорогої логістики, першим втрачає в ціні, коли на світовому ринку надлишок», пояснює Куршутов. Саме тому він переконаний, що структуру експорту треба поступово змінювати, інакше економіка залишатиметься заручницею зовнішніх умов, на які не має впливу.
Випробування, які проходить український експорт
Останні місяці стали для експортерів чередою нових труднощів, і Сєяр Куршутов розбирає їх предметно. Одним із найпоказовіших прикладів він називає нові квоти ЄС на сталь. За захисними заходами, що діють з 1 липня 2026 року, річна квота на безмитний імпорт української сталі становить 1,05 мільйона тонн, що майже на 60 відсотків менше, ніж роком раніше, а мито на поставки понад квоту подвоєне до 50 відсотків.
«Метал це валютна виручка, а отже стабільність гривні й наповнення бюджету. Коли експорт сталі падає, це відчуває не лише галузь, а вся економіка», зазначає Куршутов. До цього додається логістика: після втрати морського коридору вантажі перейшли на залізницю, а вона з 1 серпня 2026 року подорожчала на 30 відсотків, і ще на 15 відсотків має зрости з початку 2027 року. За словами бізнесмена, кожне таке обмеження б’є саме по ціновій перевазі, на якій традиційно тримався український експорт.
Ще один виклик він бачить у глобальному контексті. Світовий ринок сталі переживає хвилю захисних заходів через надлишок потужностей, що перевищує 600 мільйонів тонн, і подібні обмеження вводять не лише в ЄС, а й у США та Британії. «Треба розуміти, що це не удар особисто по Україні, а загальна тенденція. Ринки закриваються один за одним, і виграє той, хто має найгнучкішу економіку й найширшу географію продажів», зазначає бізнесмен.
Куди рухатися далі
Попри тиск, Сєяр Куршутов не оцінює ситуацію песимістично, а бачить у ній стимул до змін. Головний висновок, який він повторює, полягає в необхідності переходити від сировини до продукції з вищою доданою вартістю. Сирий метал чи зерно завжди першими потрапляють під квоти й мита, тоді як готовий складний продукт захистити обмеженнями набагато важче, а коштує він дорожче й дає більше робочих місць усередині країни.
Другим напрямом бізнесмен називає диверсифікацію ринків. Небезпечно, коли надто велика частина експорту йде на один напрям, навіть найбільший, тому поряд із ринком ЄС він радить системно освоювати ринки Азії, Близького Сходу та Північної Африки. При цьому Куршутов застерігає, що вихід на нові ринки не відбувається миттєво, тож починати цю роботу треба заздалегідь, а не тоді, коли основний ринок уже закрився.
Третім важливим чинником він вважає інвестиції в логістику: порти, залізницю, дунайські маршрути й пункти пропуску на кордоні. За його переконанням, країна, яка вміє швидко й дешево довозити свій товар до світу, завжди буде сильнішою за ту, що виробляє, але не може вивезти. Логістику бізнесмен називає кровоносною системою економіки й наполягає, що вкладення в неї це не витрати, а інвестиція в експорт на десятиліття вперед.
Роль бізнесу й держави
Окремо Сєяр Куршутов наголошує, що відновлення експорту це спільна робота бізнесу й держави, у якій кожен має свою роль. Завдання бізнесу, на його думку, це шукати нові ринки, вкладати в переробку, підвищувати якість і не боятися складних рішень. Завдання держави це створювати умови: передбачувані правила, розумну податкову політику, дипломатичну підтримку експортерів на зовнішніх ринках і захист національних інтересів у торгових переговорах.
«Бізнес готовий працювати навіть у найважчих умовах, українські підприємці це вже довели. Але йому потрібні передбачувані правила гри, а не сюрпризи. Там, де держава й бізнес діють разом, результат завжди сильніший», зазначає Куршутов. Він переконаний, що саме така координація визначатиме, наскільки швидко економіка відновиться після війни.
Ризики й можливості
Підсумовуючи, Сєяр Куршутов пропонує дивитися на нинішній момент двояко. З одного боку, ризики очевидні: втрата ринків, дорога логістика, залежність від сировини, тиск глобальної конкуренції. З іншого, саме кризові періоди відкривають вікна можливостей для тих, хто діє швидко й стратегічно.
«Обмеження болючі, але вони перерозподіляють ринок. Хтось через них втратить, а хтось займе місце тих, хто не встиг перебудуватися. Я б радив дивитися саме так: не що ми втратили, а що можемо виграти. Українська економіка вже показала, що вміє працювати всупереч обставинам, і саме це робить її сильнішою, ніж багато хто думав», підсумовує бізнесмен.
Розгорнута біографія Сєяра Куршутова
Сєяр Османович Куршутов народився 14 травня 1988 року в родині кримських татар, депортованих із Криму у 1944 році й повернутих на півострів уже після відновлення незалежності України. До 2014 року він розвивав власний бізнес у рідному Криму, проте російська окупація півострова коштувала йому всіх активів. Підприємцю довелося залишити напрацьоване, перебратися на материкову Україну й фактично почати справу заново, зокрема в логістиці та готельно-ресторанній сфері.
Фахову основу його репутації заклала державна служба: у 2014–2016 роках Сєяр Куршутов був радником Митної служби України, де набув глибокого розуміння зовнішньої торгівлі, митного регулювання та державних фінансів. Саме ця експертиза лежить в основі його публічних матеріалів, у яких він розбирає економіку, експорт, санкції та відбудову на рівні конкретних цифр і механізмів. Сьогодні основними напрямами його діяльності залишаються міжнародна торгівля та інвестування. Свою проукраїнську позицію він поєднує з меценатством, підтримуючи українську освіту, спорт та Сили оборони. У російськомовних джерелах його ім’я подають як Сеяр Куршутов, у латиниці як Seyar Kurshutov.
Громадянська позиція
Сєяр Куршутов ніколи не мав громадянства Росії й послідовно займає проукраїнську позицію, через що з 2024 року перебуває в розшуку на території РФ. Він відкрито виступає за посилення міжнародних санкцій проти Росії, системно підтримує Сили оборони України та волонтерські фонди й привертає увагу до зловживань, що шкодять державі у воєнний час. Для кримського татарина, чия родина двічі втрачала дім через дії Москви, ця позиція має і особистий вимір.
Сєяр Куршутов: коротке досьє
Повне ім’я: Сєяр Османович Куршутов
Дата народження: 14 травня 1988 року
Походження: кримський татарин
Сфера діяльності: міжнародна торгівля, імпорт-експорт, інвестування
Напрями експертизи: зовнішня торгівля, митниця, експорт, санкції, відбудова
Меценатство: Сили оборони України, освіта, українські шахи
Освітні проєкти: співзасновник Харківської школи архітектури
Спорт: підтримка шахіста Ігоря Самуненкова
Інші написання імені: Сеяр Куршутов (рос.), Seyar Kurshutov (лат.)